Сумарна відстань

Ілюстрація інструменту "Сумарна відстань"


Цей інструмент розраховує сумарну відстань для кожного осередку до джерел, враховуючи відстань по прямій, вартісну відстань, істинну відстань по поверхні, а також вертикальні та горизонтальні фактори.

Прикладом застосування може бути отримання відповіді на такі питання:

Якщо вибрано опцію Використовувати поточний екстент карти, будуть аналізуватись тільки ті об’єкти у вхідному шарі, які видимі в межах поточного екстенту карти. Якщо цю опцію не вибрано, будуть аналізуватись всі об'єкти у вхідному шарі, навіть якщо вони знаходяться за межами поточного екстенту відображення карти.

Вибрати вихідний растр або об'єкти


Растр або векторний шар, який визначає джерела, відстань до яких треба обчислити.

Якщо вхідними даними є растр, він має складатися з осередків, які мають допустимі значення (нуль є допустимим значенням) для джерел, а решті осередків має бути призначено NoData.

Якщо вхідними даними є векторний шар, він може бути точковим, лінійним або полігональним.

Вибрати растр або об'єкти бар'єру (опціонально)


Набір даних, який визначає бар'єри.

Для растрового шару типом вхідних даних може бути цілочисельні дані або дані з плаваючою точкою. Будь-які осередки, що мають значення (включаючи нуль) оброблятимуться як бар'єр. Будь-які осередки, що є NoData, не оброблятимуться як бар'єр.

Для сервісу об’єктів вхідні дані можуть бути точкою, лінією або полігоном.

Вибрати растр поверхні (опціонально)


Растр, який визначає значення висоти в кожному місці розташування осередку.

Значення використовуються для розрахунку фактичної пройденої відстані по поверхні при переході між осередками.

Вибрати растр вартості (опціонально)


Растр, який визначає імпеданс або вартість руху в площині через кожний осередок.

Значення в кожному місці розташування осередку представляє вартість руху через осередок, виражену на одиницю відстані. Для отримання загальної вартості проходження через осередок, значення кожного осередку множиться на роздільну здатність осередку з урахуванням можливості руху по діагоналі.

Значення на растрі вартості можуть бути представлені цілими числами або числами з плаваючою точкою, але вони не можуть бути від’ємними або нульовими (вартість не може бути від’ємною або нульовою).

Вибрати вертикальний растр (опціонально)


Растр, який визначає z-значення для кожного місця розташування осередку.

Значення використовуються для розрахунку ухилу, використовуваного для визначення вертикального коефіцієнту, що виникає при переміщенні від одного осередку до іншого.

Вертикальний коефіцієнт (опціонально)


Вертикальний коефіцієнт визначає відношення між вертикальним вартісним коефіцієнтом (VF) та вертикальним кутом відносного переміщення (VRMA).

Є декілька коефіцієнтів з модифікаторами, котрі можна вибирати, що ідентифікують визначений граф вертикальних коефіцієнтів. Графи використовуються для ідентифікації вертикального коефіцієнту, що використовується в розрахунку загальної вартості для переміщення в сусідній осередок.

В описах нижче VF визначає вертикальну складність, що виникає при переміщені від одного осередку до наступного, а модифікатор VRMA визначає кут ухилу між осередком Від джерела та осередком До джерела.

  • Бінарний — якщо VRMA більше кута нижнього зрізу та менше кута верхнього зрізу, для VF задається значення, пов'язане з нульовим коефіцієнтом; в іншому випадку, він становить нескінченність.
  • Лінійний — VF є лінійною функцією VRMA.
  • Зворотній лінійний — VF є зворотною лінійною функцією VRMA.
  • Симетричний лінійній — VF є лінійною функцією VRMA на від'ємній або додатній стороні VRMA, і дві лінійні функції симетричні відносно вісі VF (y).
  • Симетричний зворотний лінійній — VF є зворотною лінійною функцією VRMA на від'ємній або додатній стороні VRMA, і дві лінійні функції симетричні відносно вісі VF (y).
  • Cos — VF є функцією VRMA на основі косинуса.
  • Sec — VF є функцією VRMA на основі секанса.
  • Cos-Sec — VF є функцією VRMA на основі косинуса, коли VRMA від'ємний, і функцією VRMA на основі секанса, коли VRMA невід'ємний.
  • Sec-Cos — VF є функцією VRMA на основі секанса, коли VRMA від'ємний, і функцією VRMA на основі косинуса, коли VRMA невід'ємний.

Модифікаторами вертикальних параметрів є:

  • Нульовий коефіцієнт — вертикальний коефіцієнт, який використовується, коли VRMA становить нуль. Цей коефіцієнт визначає положення y-перетину вказаної функції. За визначенням, нульовий коефіцієнт не застосовний до жодних тригонометричних вертикальних функцій (Cos, Sec, Cos-Sec або Sec-Cos). y-перетин визначається цими функціями.
  • Кут нижнього відрізу — кут VRMA, нижче котрого для VF задаватиметься нескінченність.
  • Кут верхнього відрізу — кут VRMA, вище котрого для VF задаватиметься нескінченність.
  • Ухил — ухил прямої лінії, використовуваної з параметрами Лінійний та Зворотний лінійний. Ухил вказується як частка відношення приросту функції до приросту аргументу (наприклад, 45-відсотковий ухил становить 1/45, що вводиться як 0,02222).

Вибрати горизонтальний растр (опціонально)


Растр, який визначає горизонтальний напрямок в кожному осередку.

Значеннями растру повинні бути цілі числа в діапазоні від 0 до 360, де 0 градусів відповідає півночі або напрямку вверх екрану та збільшується за годинниковою стрілкою. Плоским областям слід призначати значення -1. Значення в кожному місці розташування використовуватимуться разом з Горизонтальним коефіцієнтом для визначення горизонтальної вартості, що виникає при переміщенні від осередку до його сусідів.

Горизонтальний коефіцієнт (опціонально)


Горизонтальний коефіцієнт визначає відношення між горизонтальним вартісним коефіцієнтом та горизонтальним кутом відносного переміщення.

Є декілька коефіцієнтів з модифікаторами, котрі можна вибирати, що ідентифікують визначений граф горизонтальних коефіцієнтів. Графи використовуються для ідентифікації горизонтального коефіцієнта, що використовується в розрахунку загальної вартості для переміщення в сусідній осередок.

В описах нижче горизонтальний коефіцієнт (HF) визначає горизонтальну складність, що виникає при переміщені від одного осередку до наступного, а горизонтальний кут відносного переміщення (HRMA) ідентифікує кут між горизонтальним напрямком від осередку та напрямком переміщення.

Визначеннями та параметрами цих HF є:

  • Бінарний — якщо HRMA менше кута зрізу, для HF задається значення, пов'язане з нульовим коефіцієнтом; в іншому випадку, він становить нескінченність.
  • Вперед — дозволено тільки рух вперед. HRMA повинен бути більшим або дорівнювати 0 та менше 90 (0 <= HRMA < 90). Якщо ГКВП більше 0 та менше 45 градусів, для ГК для осередку задається значення, пов'язане з нульовим коефіцієнтом. Якщо ГКВП більше або дорівнює 45 градусам, використовується значення модифікатора бокового значення. Для HF для будь-якого HRMA, що є більшим або дорівнює 90 градусам, задається нескінченність.
  • Лінійний — HF є лінійною функцією HRMA.
  • Зворотна лінійна — HF є зворотною лінійною функцією HRMA.

Модифікаторами горизонтальних ключових слів є:

  • Нульовий коефіцієнт — горизонтальний коефіцієнт, який використовується, коли HRMA становить 0. Цей коефіцієнт визначає положення y-перетину для будь-якої з функції горизонтальних коефіцієнтів.
  • Кут зрізу — кут HRMA, за котрим для HF задаватиметься нескінченність.
  • Ухил — ухил прямої лінії, використовуваної з ключовими словами горизонтального коефіцієнта Лінійний та Зворотній лінійний. Ухил вказується як частка відношення приросту функції до приросту аргументу (наприклад, 45-відсотковий ухил становить 1/45, що вводиться як 0,02222).
  • Бокове значення — встановлює HF, коли HRMA більше або дорівнює 45 градусам і менше 90 градусів, коли вказано ключове слово горизонтального коефіцієнта Вперед.

Початкове сумарне значення


Початкова сумарна вартість для початку розрахунку вартості.

Дозволяє вказувати фіксовану вартість, пов'язану з джерелом. Замість того щоб починати з нульової вартості, вартісний алгоритм почнеться зі значення, заданого відповідно до Початкового сумарного значення.

Значення мають становити нуль або більше. За замовчуванням: 0.

Максимальне сумарне значення


Максимальне сумарне значення для мандрівника для джерела.

Розрахування вартості продовжуються для кожного джерела, доки не буде досягнуте вказане сумарне значення.

Значення мають бути більше нуля. Сумарне значення за замовчуванням: до краю вихідного растру.

Множник вартості


Множник, який застосовуватиметься до значень вартості.

Дозволяє контролювати режим подорожування або величину в джерелі. Чим більший множник, тим більша вартість переміщення через кожний осередок.

Значення мають бути більше нуля. Значення за замовчуванням — 1.

Напрямок подорожування


Вказує напрямок мандрівника при застосуванні горизонтального та вертикального коефіцієнтів.

Від джерела — горизонтальний коефіцієнт та вертикальний коефіцієнт застосовуватимуться, починаючи з вхідного джерела та по мірі переміщення до осередків, які не відносяться до джерела. Це значення за замовчуванням.

До джерела — горизонтальний коефіцієнт та вертикальний коефіцієнт застосовуватимуться, починаючи з кожного осередку, що не відноситься до джерела, та по мірі переміщення назад до вхідного джерела.

Вкажіть ключове слово Від джерела або До джерела, що застосовуватиметься до всіх джерел, або вкажіть поле в даних джерела, що містять ключові слова для ідентифікації напрямку подорожування для кожного джерела. Поле має містити рядок FROM_SOURCE або TO_SOURCE.

Метод відстані (опціонально)


Вказує, чи треба обчислювати відстань, використовуючи планарний метод (метод плоскої землі) або геодезичний (еліпсоїдний) метод.

  • Планарний — обчислення виконуватиметься на проекції рівної площини, використовуючи 2D Декартову систему координат. Це метод за замовчуванням.
  • Геодезичний — розрахування відстані виконуватиметься на еліпсоїді. Тому незалежно від вхідної або вихідної проекції результати не змінються.

Ім'я растру результатів сумарної відстані


Растр сумарної відстані містить сумарну відстань для кожного осередку від або до джерела з найменшою вартістю.

Вихідний растр відноситься до типу з плаваючою точкою.

Назва шару, який буде створено в Мої ресурси і додано до карти. Ім'я за замовчуванням визначається на основі імені інструменту та імені вхідного шару. Якщо шар уже існує, вам буде запропоновано вказати іншу назву.

Використовуючи розкривний список Зберегти результат у, можна вказати ім'я папки в Мій вміст, де зберігатиметься результат. Якщо у вас є права на створення як шарів зображень з тайлами, так і динамічних шарів зображень, ви можете вказати, який тип шару необхідно згенерувати для виводу, використовуючи розкривне меню Зберегти результат як

Ім'я результуючого растру зворотного напрямку (опціонально)


Растр зворотного напрямку містить обчислений напрямок у градусах. Напрямок визначає наступний осередок уздовж найкоротшого шляху назад до найближчого джерела, уникаючи при цьому бар’єрів.

Діапазон значень: від 0 до 360 градусів, де значення 0 резервується для осередків джерел. Напрямок на схід (вправо) визначається, як 90 градусів; значення збільшуються за годинниковою стрілкою (180 — на південь, 270 — на захід, і 360 на північ).

Вихідний растр відноситься до типу з плаваючою точкою.

Назва шару буде створена у Мої ресурси. Потрібно ввести назву, якої ще немає у Мої ресурси.

Використовуючи розкривний список Зберегти результат у, можна вказати ім'я папки в Мій вміст, де зберігатиметься результат. Якщо у вас є права на створення як шарів зображень з тайлами, так і динамічних шарів зображень, ви можете вказати, який тип шару необхідно згенерувати для виводу, використовуючи розкривне меню Зберегти результат як

Ім'я результуючого вихідного растру напрямку (опціонально)


Вихідний растр напрямку визначає напрямок осередку джерела з найменшої сумарною вартістю як азимут у градусах.

Діапазон значень: від 0 до 360 градусів, де значення 0 резервується для осередків джерел. Напрямок на схід (вправо) визначається, як 90 градусів; значення збільшуються за годинниковою стрілкою (180 — на південь, 270 — на захід, і 360 на північ).

Вихідний растр відноситься до типу з плаваючою точкою.

Назва шару буде створена у Мої ресурси. Потрібно ввести назву, якої ще немає у Мої ресурси.

Використовуючи розкривний список Зберегти результат у, можна вказати ім'я папки в Мій вміст, де зберігатиметься результат. Якщо у вас є права на створення як шарів зображень з тайлами, так і динамічних шарів зображень, ви можете вказати, який тип шару необхідно згенерувати для виводу, використовуючи розкривне меню Зберегти результат як

Ім'я результуючого вихідного растру місця розташування (опціонально)


Вихідний растр місця розташування є багатоканальними вихідними даними. Перший канал містить індекс рядка, а другий канал містить індекс стовпця. Ці індекси ідентифікують місце розташування осередку джерела, що знаходиться на найменшій сумарній відстані.

Назва шару буде створена у Мої ресурси. Потрібно ввести назву, якої ще немає у Мої ресурси.

Використовуючи розкривний список Зберегти результат у, можна вказати ім'я папки в Мій вміст, де зберігатиметься результат. Якщо у вас є права на створення як шарів зображень з тайлами, так і динамічних шарів зображень, ви можете вказати, який тип шару необхідно згенерувати для виводу, використовуючи розкривне меню Зберегти результат як